Австралійський митець Caspian De Looze розробив 4 кастомні варіанти графіки на лонгборді для учасників групи Red Hot Chili Peppers, щоб відсвяткувати великий успіх їх останнього альбому в Австралії.
Ми прихильники серфінгу на хвилях, сноуборд - фрірайду і, звичайно, лонгбордингу, займаємось цими видами активності вже багато років, і вважаємо, що все це – одне й те ж саме явище, тільки в різних умовах. Розглядаємо хвилі, придатні для серфінгу, свіжий сніг для сноубордингу і можливість подорожувати - як розкіш, яка є не завжди і не у всіх. В той час, коли лонгбординг є найбільш доступним, і водночас дуже захоплюючим проявом цього явища.
Лонгбординг в Карпатах, та біатлонній трасі в Тисовці - це справжнє свято. Коли немає машин, можна дозволити собі швидкість, яку важко наважитись розвинути на звичайній дорозі. Хороший асфальт, довгі спуски і довгі слайди - все це дозволяє вивести Ваше катання на наступний рівень. Головне - потрапити в гори коле немає дощу. Пропоную переглянути свіжі фото з Тисовця, літо 2011 року.
Наш друг з Росії Костя Jeremy, який купив Malakai 40 на початку минулого сезону, катався на ньому відчайдушно :) За сезон він укатав лонгборд так, що дека Malakai 40 прогнулась вниз, утворивши ледь помітний рокер :) Коли Костя захотів нових відчуттів, він перевернув деку догори ногами, отримавши при цьому невеличкий кембер :) Але найцікавіше – нова графіка в стилі полінезійських таттуу, яку Костя наніс на деку. Прікольно, коли твій лонгборд не подібний на інші...клікніть на фотку зправа.
На, мабуть, найбільш відвідуваному у світі лонгборд-форумі www.silverfishlongboarding.com затяті лонгбордери намагаються перелічити 1000 найбільш приємних речей в лонгбордингу. Я переклав найцікавіші пости з перших декількох сторінок цієї теми. Багато з них написані жартома, не ставтесь до цієї статті надто серйозно… хоча, більшість з переліченого можна пережити вже в цьому сезоні….
Спробувавши лонгбординг, можна побачити це явище по-іншому. В цей спосіб можна зрозуміти, що лонгборд - це не просто великий скейт. На лонгборді можна кататись всюди де є асфальт, при цьому виникають відчуття дуже схожі на ті що виникають під час серфінгу або сноубордингу, і нові відчуття також.
Скейтбординг існує вже більш ніж пів століття, але цей вид активності ніколи не стояв на місці. Виникають нові дисципліни і стилі катання, разом з цим видозмінюються форми і розміри скейтбордів, залежно від їх основного призначення.
Чим ближче сезон сноубордингу, тим важче стає чекати :) Але, кататись в Карпатах можна і без снігу. Асфальтна траса в Тисовці, прокладена для літніх тренувань біатлоністів, чудово підходить для лонгбордингу. Довгі спуски в горах, на НЕзагазованому машинами свіжому повітрі, коли райдерові НЕ сигналять водії а співають пташки – це те, що варто спробувати…
Кожне місто і кожне місце має свої можливості для лонгбордингу а також має власну вібрацію, яка впливає на настрій. В одному місці хочеться з’їхати на великій швидкості, робити слайди і зіскакувати з бордюрів, в іншому - просто плавно карвити від бордюру до бордюру, без зайвих рухів…
Виявляється, для того щоб покататись не обов’язково мати широку вулицю з гладким асфальтом, можна непогано катнути і по тротуару викладеному плиткою, і навіть по рівній бруківці. Коли можливостей для катання менше, більше цінуєш кожен поворот і кожен слайд, більше концентруєшся на тому, що робиш.
Задоволення від катання можна отримувати навіть там де умови для цього не найкращі. На вузьких вуличках підсвідомо виникають нові рухи, це вносить в катання трохи різноманітності і ще ра підкреслює яким багатогранним є лонгбординг!!!
На запитання «Чому ти любиш лонгбординг?» відвідувачі американського форуму www.silverfishlongboarding.com дали надзвичайно багато цікавих відповідей. Дехто відповів серйозно, дехто – жартома. І хоча деякі пости між собою дуже схожі, я переклав їх усі :) Якщо у Вас є свій варіант відповіді, який не зустрічається в статті – напишіть коментар.
Скейтборди завжди були продовженням їх власника, кожен модифікує їх під себе по стилю і можливостях для катання. Corbusboards вирішили підняти цю концепцію на наступний рівень, розробивши дизайн дек який не обмежується лише графікою на одній стороні деки.
Нова ера лонгбордингу охопила світ і насувається в Україну. Провідні виробники лонгбордів докладають максимум зусиль, вдосконалюючи олд-скульні моделі лонгбордів, які ніколи не вийдуть з моди, і одночасно розробляють нові моделі.
Нарешті ентузіасти лонгбордингу зібрались в Києві, познайомились і покатались разом. Приємно спостерігати як швидко прогресують райдери, більшість з яких стала на лонгборд тільки в цьому сезоні. Кататись разом веселіше і цікавіше :)
Якщо Вам цікаво, подивіться фотки з катання (галерею оновлено 26/04) або прочитайте відгуки учасників тусовки
Статтю надіслав Вітькан, 13 років
Ось у Львові з’явився лонгборд, і ми перший раз вийшли катнути. Враження неймовірні. Лонгборд підстроюється повнісню під тебе, ти з ним як одне ціле - карвити і слайдити дуже легко. Також кльово, що коли ти проїжджаєш на цій ракеті повз скейтерів всі скручують собі шию і дивляться на тебе як на щось дивовижне :) Чувачки які перший раз на лонгборді освоїли його за пів години.
В ті періоди коли вдається кататись багато, часто і регулярно, покращується не тільки техніка катання. Дуже часто змінюється і настрій, який переважає… Як - правило, чим більше катаєшся тим бадьоріше себе почуваєш :)
Яким би не видався Ваш день, завжди є можливість покращити настрій зробивши декілька вдалих спусків. Лонгборд може спонукати Вас відірватись від голубих екранів, подихати свіжим повітрям, зустрітись з друзями… На деякий час відірватись від буденності і поринути в інший світ, з можливістю в будь-який момент повернутись до справ.
Я НЕ пропоную замінити лонгбордом сноуборд або серфінг. Тому що немає нічого кращого за хвилі і сніг. Це розкіш, яку вдається собі дозволити в обмежених кількостях.
В ті дні, коли ми не в горах і не біля океану, можна кататись на лонгборді :)
Насправді - нічого нового. Лонгборди виникли приблизно 50 років тому в США. І можливо в багатьох з нас були совєтскі скейти зроблені на зразок лонгборда. Мій був з пластмасовими колесами і звуком реактивного літака :)
За пів століття вдалось вдосконалити деки, підвіски і колески так, що деякі моделі можуть бути навіть заточені під імітацію сноуборд або серф – техніки.
Спуски з стрімких широких схилів чимось нагадуюють фрірайд на сноуборді. Великі плавні дуги дозволяють контролювати швидкість, мякі колеса на хорошому покритті дозволяють забути що снігу немає :)
Якщо кататись по більш пологому, або на велотреку – дуже нагадує серфінг. В цьому випадку замість того щоб скидати швидкість її потрібно розвивати. Трохи інша техніка і зовсім інші відчуття...
70-ті роки, Venice Beach, Каліфорнія. Молоді серфери Tony Alva, Stacy Peralta, і Jay Adams, насолджуючись життям, катаються на серфбордах і на скейтах, разом з іншими місцевими хлопцями і Скіпом – серфборд-дизайнером.
Одного дня Скіп замовляє у свій серфшоп нові поліуретанові колеса для скейтів, і запрошує хопців випробувати нові колеса. Так виникла нова команда скейтерів Z-Boys.
Dogtown And The Z-Boys - документальний фільм 2001 року про історію скейтбордингу. Переможець Independent Spirit Award.
В фільмі використано матеріал знятий в 70-х роках, а також недавні інтерв’ю. Розповідає історію про групу підлітків серферів/скейтерів і їх вплив на історію скейтбордингу і всю екстрім – культуру. Фільм створено одним з найкращих скейтерів команди - Stacy Peralta і озвучено Шоном Пеном.
Перші скейтборди з’явились в 1950-х роках, їх поява була викликана популяризацією серфінгу в Каліфорнії. Спочатку це були саморобні дерев’яні дошки з колесами. Скейтбординг тоді називали "sidewalk surfing", або серфінг на тротуарі.
Першими скейтерами були серфери, які в такий спосіб проводили час коли не було хвиль, або просто переміщались містом. Вони повністю наслідували стиль і рухи, взяті з серфінгу.
Сторінка 1 з 2