Не варто брати на прокат або купувати дошку яка вже була зламана а потім склеєна. Така дошка набагато важча через воду яка в неї попала, додатковий сердечник з дерева вставлений в середину і кілька літрів клею які пішли на ремонт. Крім того її форма вже асиметрична.
Якщо зламаєш таку в тому ж місці де вона вже була зламана раніше – не плати багато. Зламати нову дошку коштує дорого.
Але якщо вибір небагатий - кажуть кататись можна навіть на дверях :)
По мірі того буде відбуватись прогрес можна пробувати все коротші дошки. Тому перед тим як купувати свій перший борд краще просто взяти на прокат міні-малібу. Це допоможе зрозуміти яку дошку доцільно купити.
Зручніше і дешевше орендувати борд в тому ж місці де береш уроки. Зазвичай якщо проходити урок з серфінгу зранку – далі дозволяють безкоштовно користуватись дошкою до кінця дня.
Буває по-різному. Інколи якщо орендувати на 2 тижні і більше – 1 день в тижні безкоштовно. Якщо опинитись в країнах Азії – торгуватись є сенс завжди, більше того, не торгуватись не прийнято.
Краще починати з довгої дошки, підійде лонгборд або малібу (8-10 футів), оптимальним буде міні-малібу - 7-8 футів, залежно від твого зросту і ваги. Міні-малібу це доволі довгі і плавучі дошки з розширеним носом, саме те що потрібно для початківця.
На такій дошці легше гребти і балансувати. Міні-малібу ловить хвилю швидше ніж короткі серфборди, і це дозволяє виграти час для того щоб вчасно стати на дошку, набрати швидкість і виконати поворот. Деколи, на початках, ця мить є вирішальною.
Крім того, дозволяє ловити маленькі хвильки на яких вчитися безпечніше. Найкращими вважаються дошки виготовлені з матеріалу fiberglass, особливо якщо вони ручної роботи. В них є лише один недолік – якщо бути необережним в океані - її легко зламати. Не такими кльовими але набагато міцнішими є NSP boards і epoxy boards.