Батько сноубордингу

Стаття з блогу Джеремі Джонса

Батька сноубордингу звати Celime. Я зустрів його 2 роки тому в Туреччині. Celime катається по снігові довше ніж будь-хто на планеті. Він гуффі. В його очах можна помітити певний блиск, такі манери поведінки можна виробити тільки протягом життя проведеного в горах. Він щаслива і миролюбива людина яка знайшла свій фонтан молодості, катаючись кожного дня. Він рухається НЕ як 70-річний дідуган, він гнучкий і витончений.

«Все почалось 400 років тому, так розповіли нам наші діди. Дід розповідає внукові, той розповідає синам… Від наших предків не залишилось нічого крім традиції катання по снігові.

Мені приблизно 70 років. Далі традицію продовжуватиме мій син Halim. Я катаюсь на цій дошці з 1946 року. Перед тим катався на дошці предків. Навчив мене мій батько.  Ми знаходили деревяні дошки, скріплювали їх цвяхами і чіпляли до носу дошки мотузку. Стаємо на дошку ногами, беремо в одну руку мотузку, в іншу палицю. Звичайно доведеться впасти декілька разів перед тим як почне виходити. Якщо прийняти правильне положення – впасти неможливо. Навчившись одного разу – далі літаєш як пілот.

В часи наших предків не було кафе. Катання було грою на дозвіллі. Ми всі жили дуже поруч, хтось один міг голосно покликати всіх піти кататись. В нас не було інших розваг, і так це стало традицією, яка об’єднувала друзів  і передавалась від з покоління в покоління протягом 400 років. І так буді і надалі.

Коли я не катаюсь я починаю хворіти і втрачаю апетит. Я піднімаюсь на гору і з’їжджаю вниз. Без цього моє тіло хворіє. Коли немає “Lazboarding-у” мені погано. Це необхідність без якої я не можу жити. Буду продовжувати кататись до свого останнього дня, як і мої предки»,- розповів Celime

Йому 70 років, з них 62 роки  він катається майже кожного дня, і це помітно. Його багаторічний досвід дуже помітний – він стоїть на дошці гордо і впевнено і без зусиль долає шлях вних по полях цілини.

Las Boarding продовжує своє життя. Travis Rice полюбляє повернутись в минуле.  Tom Burt надає перевагу Ноуборду.  Ми  вражені тим як можна спуститись з гори на звичайні дошці і для нас це стало знаряддям яке час від часу можна використати на цілині.

Дякую bogdan-у з snowboarding.com.ua за те що показав мені цю статтю :)